Натяки Господні

З усього творіння на Землі лише людина має розум, лише людині дано право розмірковувати над тими речами, над тими подіями, які відбуваються навколо неї.

Вчені цього світу стверджують, що вогонь з давніх-давен лякав людину, він був її ворогом. Але коли людина змогла приручити вогонь, навчилася отримувати від нього тепло, світло, гарячу їжу, то вогонь перетворився на друга – із носія зла, став носієм добра.

Але виникає запитання: чи змінилася суть вогню? Ні. Просто змінилося відношення людини до вогню. Все залежало від освічення людини: наскільки вона вивчила це явище, настільки й отримала від нього користі. Для нас це є чудовим уроком.

Апостол Павло пише: “Тим, хто любить Бога, покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.” (Рим.8:28)

Часто в нашому житті виникають речі, яких ми не розуміємо, яких боїмося, або вони для нас є не приємними. “Коли вже ця історія закінчиться? Скільки Ти мене ще будеш випробовувати?” – починаємо запитувати в Бога, і цим ставимо під сумнів Його досконалість. Щоб приручити вогонь людина не раз опікала собі руки, не раз вогонь спалював її їжу, житло та інше надбання.

Бог в нашому житті допускає не зрозумілі і не приємні речі, як нам здається. Так здавалось Ізраїльтянам, а Бог їх лише лікував. (Ос.11:3)

Для нас, християн, є важливим те, що і в свій час для євреїв. Господь нас лікує, навчає, виховує через важкі обставини нашого життя; і чим швидше ми навчимось розуміти натяки Господні, тим швидше хвилини смутку перейдуть в цілі роки радості. (Євр.12:6-11) Іншими словами: чим швидше ми зрозуміємо урок, який нам Бог дає, тим швидше він закінчиться, а чим довше ми будемо протистояти Господній науці, тим довше й частіше Бог буде проводити з нами ці уроки. І Він Свого досягне, бо Господь є Той, Хто починає і закінчує. (Фил.1:6) Ось тому давайте використовувати свій розум для прийняття натяків Господніх.